- безбілетний
- —————————————————————————————безбіле́тнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безбілетний
Смотреть что такое "безбілетний" в других словарях:
безбілетний — а, е. 1) заст. Який не має паспорта, документа на проживання де небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки. 2) розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир … Український тлумачний словник
безбілетний — [беизб іле/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
безбілетник — а, ч., розм. Безбілетний пасажир … Український тлумачний словник
безбілетність — ності, ж. Абстр. ім. до безбілетний … Український тлумачний словник
